підвищувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
авансувати — Авансувати: дістати підвищення по службі [20] одержати вищий службовий ступінь, вищу посаду [VI,VII] одержати службове підвищення [19] отримати вищий службовий ступінь [III] підвищувати [46 1] підвищувати в посаді [IV] підвищувати по службі [46… … Толковый украинский словарь
піднімати — і підійма/ти, а/ю, а/єш, недок., підня/ти, німу/, ні/меш і підійня/ти, ійму/, і/ймеш; мин. ч. підня/в, підняла/, підняло/ і підійня/в, підійняла/, підійняло/; док., перех. 1) Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
котурни — Котурни: взуття типу сандалій з високими дерев яними підставками під підошвами, яке вдягали античні актори для збільшення росту, надання величі постаті [54] у старогрецьких і староримських акторів своєрідні сандалі з дуже товстою підошвою, які… … Толковый украинский словарь
Близнюк, Анатолий Михайлович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Близнюк. Анатолий Михайлович Близнюк Анатолій Михайлович Близнюк … Википедия
афродизіоманія — ї, ж. Хвороблива фіксація психіки на пошуках засобів, які здатні підвищувати статеву активність … Український тлумачний словник
завищувати — ую, уєш, недок., зави/щити, щу, щиш, док., перех. Необґрунтовано підвищувати що небудь; прот. занижувати … Український тлумачний словник
здіймати — а/ю, а/єш, недок., здійня/ти, здійму/, зді/ймеш; мин. ч. здійня/в, няла/, няло/; док., перех. 1) Переміщати що небудь знизу вгору. || безос. || Високо здимати, розширюючи, збільшуючи в обсязі, розмірі. || рідко. Брати, піднімати з землі, підлоги… … Український тлумачний словник
здувати — а/ю, а/єш, недок., зду/ти, зду/ю, зду/єш і зду/нути, ну, неш, док., перех. 1) Струменем повітря, подувом вітру скидати, зносити що небудь звідкись, із якоїсь поверхні. 2) Збільшувати в об ємі; роздувати. 3) перен., розм. Надмірно підвищувати… … Український тлумачний словник
наганяти — я/ю, я/єш і рідко наго/нити, ню, ниш, недок., нагна/ти, нажену/, нажене/ш, док., перех. 1) Досягати однакового рівня з тим, хто (що) рухається спереду; наздоганяти кого , що небудь. 2) Зганяючи, зосереджувати де небудь, збирати в одне місце. ||… … Український тлумачний словник